Конференція вищих настоятельок жіночих інституцій і товариств апостольского життя РКЦ в Україні

Зустріч настоятельок монаших згромаджень РКЦ в Україні «Ентузіазм Милосердя»

У Кам’янець-Подільському, 13-15 квітня цього року, відбулося Пленарне засідання Конференції вищих настоятельок жіночих інституцій і товариств апостольского життя РКЦ в Україні.
Настоятельки Монаших згромаджень протягом кількох цих днів ділилися своїм досвідом та задумуватись над кращим та ефективнішим служінням Церкві в Україні. До сестер із словом звернулися деякі особи. Єпископ Ян Нємець у своїх промовах вказував нам на Господа, Який має дві руки – це Милосердя і Справедливість, якими формує людину, щоб більш єдналася з Ним. Єпископ Ян поділився своїм багаторічним досвідом життя у спільноті. Гостями зустрічі були також о. В’ячеслав Клембовський та о. Олександр Коцюр. Отці розкрили тему конфлікту та війни, яка також, як і в нашій країні, може мати місце у спільнотах. Наголосили, що милосердя є дуже потрібним в деструктивних умовах, і кожна війна – це не лише трагедія, але виклик милосердя в людях. Службу Божу на завершення відслужив єпископ Радослав Змитрович. Владика зазначив, що головна проблема сучасної України – це втрата надії. Завданням богопосвячених осіб є жити у перспективі неба і вказувати на надію, яку несе Воскреслий Христос. Зустріч пройшла в атмосфері Божої присутності, взаємного збагачення, у спілкуванні та єдності.

С. Хіацинта Князєва OSB,
с. Анна Заінчковська FMA

Зустріч вищих настоятельок жіночих чернечих згромаджень України

У Кам’янець-Подільському, 13 квітня 2016 року, розпочалося пленарне засідання Конференції вищих настоятельок жіночих інституцій і товариств апостольского життя РКЦ в Україні.

Настоятельки монаших згромаджень протягом кількох днів будуть ділитись своїм досвідом та задумуватись над кращим та ефективнішим служінням Церкви в Україні.

Нагадуємо, Конференція жіночих вищих настоятельок в Україні була заснована і затверджена Конгрегацією інститутів богопосвяченого життя і товариств апостольського життя 3 травня 2000 року. У своїх діях керується положеннями Кодексу канонічного права, а також власного Статуту.

Членами Конференції з правом участі є:

- Генеральні і провінційні настоятельки чернечих інститутів і товариств апостольського життя на папському праві, як також на дієцезіальному праві, які перебувають в Україні;

- Представники спільнот, присутніх в Україні, тих інститутів і товариств, які не мають ще на місці вищої настоятельки. Вони будуть призначені компетентною владою даного інституту, повідомляється на сторінці Конференції.

До складу Ради Конференції входять:

Голова - с. Хіацинта Князєва, Сестри Бенедиктинки Місіонерки,

Заступник – с. Наталія Черкіс, Сестри Урсулінки Серця Ісуса Конаючого.

Радні:

c. Олена Бись, Згромадження Сестер від Ангелів;

c. Алла Дембровська, Сестри Францисканки Місіонерки Марії;

c. Анна Заінчковська, Дочки Марії Помічниці Християн – Cестри Cалезіянки;

Секретар - с. Устина Лисенко, Сестри Бенедиктинки Місіонерки.

Зустріч Ради Конференції Вищих Нстоятельок

12 квітня 2016 року в Кам'янець-Подільському в домі Сестер Уршулянок відбулася наступна зустріч Ради Конференції Вищих Настоятельок РКЦ в Україні. Сестри обговорили виконання завдань, поставлених на останній зустрічі Ради, а також підготовили перебіг зустрічі Конференції, що відбудеться 13-15 квітня.

Реколекції для сестер-монахинь: дозволити Богові здивувати себе

3-4 лютого в м. Одеса У парафії св. Климентія, в якій служать отці Паллотини, відбулися реколекції для сестер-монахинь Одесько-Сімферопольської дієцезії, у котрих взяли участь 13 сестер з Балти, Ізмаїла, Іллічівська, Одеси з шести різних Згромаджень.

Особливим було те, що реколекції проповідували два отці. О. Кшиштоф Контек, канцлер цієї ж дієцезії, говорив про Боже Милосердя, опираючись на папську буллу «Misericordiae Vultus» і заохочував кожну сестру особисто прийняти Боже милосердя та щоденно нести його іншим.

Запропонував сестрам додати до свого іспиту сумління питання про вчинки милосердя щодо тіла та душі. Під час адорації Пресвятих Дарів о. Кшиштоф порадив реколектанткам відкинути всі проблеми, переживання, справи, і «просто стати в присутності Того, Хто тебе любить та дозволити Богові здивувати тебе». В останній своїй конференції о. Кшиштоф познайомив сестер з трьома постатями, що можуть стати їх «друзями» під час цього Ювілейного Року: св. Тереза з Лізьє, бл. Шарль де Фуко та Жак Феш.

Натомість о. Ян Чоп, зі Згромадження Отців Місіонерів св. Вікентія де Поля, говорив про монаше покликання. Опираючись на особистому досвіді, він запрошував сестер бути відкритими на знаки, які Господь нам дає і якими нас дивує, бо часто наші очікування не співпадають з Божими очікуваннями. Маємо робити свій послух не постійно нарікаючи, але зробити хоча би щось, щоб стало краще.

Здивував отець сестер тим, що на другій конференцій він зробив не проповідь, а Lectio Divina, над уривком 1 Цар 19, 1-14 (втеча Іллі від Ієзавелі), під час якого кожна мала відповісти на запитання: Що я тут роблю? Який сенс мого життя? Для кого я живу?

Під час роздумів отець заохочував «вийти з печери, яка є в моєму житті, печери знеохочення, страху, смутку, зневолення, ізоляції, егоїзму, щоб піднятися на гору для зустрічі з живим Богом. Так, на горі буде сильний вітер, дощ, буря, не так як в печері, але саме на горі ти зустрінеш Бога».

Ці дні також стали гарною нагодою зустрічі для сестер, які часом до найближчої спільноти мають сотні кілометрів. Сестри мали можливість помолитися, поспілкуватися, посповідатися, поділитися Словом Божим, пограти в ігри і навіть потанцювати.

Останню Святу Месу очолював Ординарій Одесько-Сімферопольської дієцезії єп. Броніслав Бернацький, який подякував сестрам за їх присутність та їх служіння.

Учасниці реколекцій дуже вдячні організаторам за такі духовно насичені дні, а о. Віктору Цирану, настоятелю парафії св. Климентія, за гостинність та великодушність.

с. Зита Врона, Гоноратка

с. Анна Заінчковська FMA

Джерело: Католицький Медіа Центр

Закінчення Року Богопосвячених осіб

З нагоди завершення Року Богопосвяченного життя Церкві 2 лютого до Всеукраїнського санктуарію Божої Матері Святого Скапулярію відбулось паломництво богопосвячених осіб. Близько 150 монахів та монахинь прибули до Бердичева з різних міст України, щоб взяти участь у паломництві.

У паломництві взяли участь богопосвячені особи РКЦ та УГКЦ.

Зустріч розпочалась з конференції, яку виголосив архиєпископ Петро Мальчук. Владика роздумував на актом богопосвячення та навів приклад з життя відомого скульптора та художника Мікеланджело Буонарроті.
Під час адорації учасники паломництва молилися за Україну, а також за всіх богопосвячених осіб, їхні родини та просили про покликання до богопосвяченого життя в Україні.

Джерело: CREDO

Під час адорації учасники паломництва молилися за Україну, а також за всіх богопосвячених осіб, їхні родини та просили про покликання до богопосвяченого життя в Україні.

Центральною частиною паломництва стала урочиста Літургія, яку очолив архиєпископ Петро Мальчук, а співслужили йому священики, які брали участь у паломництві, а також спеціально запрошений на паломництво Єпископ Михайло Бубній, екзарх Одеський УГКЦ.

Після проповіді богопосвячені особи, тримаючи у руках запалену свічку, відновили свої обітниці.

На завершення Літургії до усіх зібраних звернувся єпископ Михайло Бубній, екзарх Одеський та відповідальний за паломництво отець Едуард Кава OFMCov, голова Комісії до справ богопосвяченого життя Києво-Житомиирської дієцезії.

Про свою дорогу до богопосвяченого життя розповів єпископ Михайло Бубній:

«Моя дорога до богопосвяченого життя почалася з дитинства. В той час, коли ще за підпільних радянських часів до нашого родинного дому приїжджав один підпільний священик, монах-редемпторист отець Михайло Шевчинин та відправляв богослужіння у нас вдома. У себе вдома я мав Перше Святе Причастя, першу сповідь. І так помаленьку зроджувалось моє покликання. Коли я закінчив школу, після служіння у радянському війську я пішов до отця Михайла, щоб порадитися з ним. У розмові, я просив у нього, щоб бути таким як він. Від того часу він мене познайомив з отцями-редемптористами, я записався в кандидатуру і так почався мій формаційний богопосвячений процес у спільноті отців-редемптористів. Після закінчення семінарії я був висвячений на священика».

«Щодня, коли прокидаюся, дякую Господу за моє здоров’я такі духовне як і фізичне та вдячний Йому за сили, якими мене обдаровує, щоб йти дорогою євангельських рад – чистоти, вбогості та послуху. Прошу Його також про те, аби ніколи мені не бракувало уваги для того, щоб почути голос Господа в голосах людей, яких зустрічаю та відрізнити в натхненнях те, що походить з Його волі від того, що від сатани. І з тим останнім буває найважче впоратися. Особливо тоді, коли здається, що бракує часу на молитву та роздуми над сенсом служіння як паллотин, священик, настоятель, катехит…. чи просто брат у Христі. Особливо для тих, хто Господа ще не зустрів… Така моя місія і хочу її довершувати до останнього мого кроку чи подиху. Це просто покликання!» — розповів про своє покликання настоятель Санктуарію Матері Божої Фатимської у Довбиші, паллотин, отець Вальдемар Павелець.

Джерело: CREDO